Due belle canzoni
Так спроквола надходить
(Гр. Чубай)
Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч
Так спроквола надходить
Найтемніша на світі ніч
І заступає
Одним єдине моє вікно
І заступає зеленими очима
Червону потоптану траву
Що здавалась мені
Птахом підстреленим
А той той птах
Ні як злетіти не міг
Ніч заступає
Руками всохле дерево
Ніч заступає
Палюче сонце
І заступає
Розважливими словами
Якусь дуже сумну мелодію
Я вже нічого
Крім тої ночі не бачу
Та тільки чую
Як десь далеко далеко
Поза її руками
Поза її вустами
Поза її очима
Раптом залопоче крилами
Червона трава
Довго літає над нами
Довго літає над нами
Довго літає над нами
Поцiлунок
І присмак смерті на устах,
Вино у скронях тьмяно дзвонить,
Облич безтямних п'яна повідь,
І твої очі в дзеркалах.
Принади грації несуть,
Мені на все це наплювати,
Мені не знати рути-м'яти,
І упирів, що душі ссуть.
Криваві губи їх - це сміх,
Що котить золоті кружальця,
Змішалися у шалі танців,
Сідниці їх і груди їх.
Вам зірка в оці до лиця,
А що мене вона не палить,
Візьміть уста мої на пам'ять,
Я п'ю цей вечір до кінця.
Без уст я - іронічний жах,
Що упирем ікластим став би,
З очима ніжними кульбаби,
Якби не очі в дзеркалах.